Кітаптар !

  
Сообщений: 2
Пайамбарымыздын (с..с)  мір туралы китап бар деп естип едим.  сол китапты кайдан жуктеп  алсам болыды?  Алла разы болсын,
Сообщений: 1
Juma minberi degen kitap barma
Сообщений: 2
Молдир, azan.kz сайтында бар
Сообщений: 2
Назерке, менде бар шыгар карап корейн болса жиберем
Сообщений: 1
Сакал осириу уажип па?алде сунетпе
Сообщений: 2
алла разы болсын бауырым китабын ушун рахмет.  менде 1.2 китап бар калай салуга бболады???
Сообщений: 2
куран-каримнин толык нускасын каидан табуга болады ким билет?
Сообщений: 1
Коллоидтар (грек. kolla – желім жне eіdos – тр) – блшектеріні млшері 10–7 – 10–5 см болатын жоары дисперстік (микрогетерогендік) жйелер. Коллоидтара (Коллоидтар жйесіне), блшектері ірірек дисперстік жйелерге араанда, дисперстік фаза блшектеріні броунды арынды озалыстары тн.

“Коллоидтар” терминін 1861 ж. алаш рет аылшын алымы Т.Грем енгізген. Коллоидтар табиатына арай органикалы жне бейорганикалы болып екіге блінеді. Органикалы Коллоидтарды дисперстік фазасы органикалы заттардан, ал бейорганикалы Коллоидтарды дисперстік фазасы бейорганикалы заттардан трады. Дисперстік фаза мен дисперстік ортаны рекеттесу арындылыына байланысты лиофильдік жне лиофобты Коллоидтар болып блінеді. Лиофильдік Коллоидтара р трлі мицеллалы ерітінділер, биополимерлерді сулы ерітінділері, ал лиофобты Коллоидтара металдарды органозольдері, гидрозольдері, жасанды латекстер, т.б. заттар жатады. Дисперсиялы ортаны агрегатты кйіне байланысты газ трізді (аэрозольдер), сйы (лиозольдер), атты (крио- жне солидозольдер) К. болады. атты К-а баалы тастар, трлі тсті шынылар (мыс., рубин шынысы), орытпалар, т.б. жатады. Коллоидтарда екі фаза арасындаы блу беті те лкен шама боландытан ондай жйелерде беттік былыстар (адсорбция, жу, т.б.) кшті арынмен жреді. Коллоидтар сол себепті кшті адсорбент, сорбент, катализаторлар, катализаторлара арау ретінде кп олданылады. [1]

Коллоидты ерітінділерді алу шін екі діс олданылады. Оны бірі дисперстеу дісі, онда коллоид жасаймыз деген затты коллоид диірменінде, механикалы жолмен гітеді, одан шыан блшекті диаметрі 10нм дейін болады. гіту процесін жылдамдату, рі толыыра жргізу шін ртрлі оспалар осады. Ондай оспалар гітілетін затты бетінде адсорбцияланып оны беттік керілуін тмендетеді. Осыны салдарынан затты беріктігі тмендеп, оай нтаталады. Екінші діс – конденсациялау дісі, онда жек молекулаларды, атомдарды немесе иондарды керекті млшерлі агрегаттара дейін біріктіреді. Олай жасау шін белгілі жадайда трлі химиялы реакциялар жргізеді. Мысалы: мышьяк ышылы ерітіндісіне ккіртті сутек жіберсек:

2HasO2 +3H2S = As2S3 +6H2O

Мышьяк сульфидіні коллоидты блшектерін алу шін реакцияа атысушы заттарды стехиометриялы млшерде алмау керек. Бл кезде пайда болан ккіртті мышьяк тнбаа тспейді, оны молекулаларыны бірнешеуі бірігіп, ірі агрегат тзеді, ол агрегат золь трінде ерітіндіде алады; ол алтындай сары тсті млдір болады.
Сообщений: 3
Yerzhan, не жазып тастаансы?))))))
В начало страницы 
|
Перейти на форум:
Быстрый ответ
Чтобы писать на форуме, зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.
Яндекс.Метрика